Відповідно до статті 4 Житлового кодексу УРСР до складу житлового фонду входять жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території України, а саме:
- жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд);
- жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об’єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд);
- жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів);
- жилі будинки (частини будівників), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд);
- квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення);
До житлового фонду включаються також жилі будинки, що належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним
об’єднанням, підприємствам і організаціям.
До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших
потреб непромислового характеру.
Нежитловий фонд – це приміщення, яке не входять до складу житлового фонду.
Переведення з житлового в нежитловий фонд. Статтею 8 Житлового кодексу УРСР встановлено, що переведення приданих
для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням виконавчих комітетів обласних та міських рад.
Отже, законодавство України дозволяє переводити приміщення із житлового в нежитловий фонд:
а) це може здійснюватися у відношенні жилих будинків (приміщень), які непридатні для проживання;
б) це може здійснюватися лише у виключних випадках (при цьому не встановлено, що таке «виключений випадок»);
в) відсутній централізований порядок такого переведення.
